<< Предыдушая Следующая >>

4. Правове регулювання міжнародних залізничних перевезень


Ефективність економічного співробітництва між країнами багато в чому залежить і від рівня розвитку залізничного транспорту, який покликаний забезпечувати перевезення вантажів і пасажирів з однієї країни в іншу.
Міжнародні залізничні перевезення регулюються спеціальною багатосторонньою конвенцією, яка була підписана в Берні у 1924 р. Колишній Радянський Союз не був учасником цієї конвенції, а міжнародні залізничні перевезення здійснював на основі окремих двосторонніх конвенцій, укладених з деякими сусідніми державами у 1927 р. Крім того, в 1951 р. у Будапешті практично всі країни — члени Ради Економічної Взаємодопомоги на конференції представників залізниць підписали Угоду про міжнародне залізничне вантажне сполучення.
Важливе значення для організації залізничних перевезень у межах держав СНД має угода про координаційні органи залізничного транспорту, якою було створено спеціальний орган — Раду з залізничного транспорту, яка складається з глав адміністрацій і органів управління залізничним транспортом. Основним її завданням є координація роботи залізничного транспорту.
Під час укладання двосторонніх і багатосторонніх угод на перевезення вантажів і пасажирів, як правило, дотримуються певних загальних, стандартних умов.
Приймаючи вантаж для міжнародних перевезень, застосовують правила залізниці країни-відправника, але з урахуванням правил, які діють у країні, до якої надсилається вантаж. Усе це дістає своє закріплення у відповідних двосторонніх або багатосторонніх міжнародних угодах.
В угодах обумовлюється, що до перевезення забороняється приймати вибухонебезпечні, легкозаймисті предмети, горючі гази, самозаймисті і радіоактивні речовини, всілякі боєприпаси.
Що стосується негабаритних, важковагових, довгомірних вантажів, а також вантажів, які перевозяться у спеціальних цистернах (наприклад, кислоти), то вони можуть бути прийняті до перевезення лише за попередньою згодою країни призначення (транзиту).
У міжнародних угодах обумовлюються також вимоги до тари й упаковки, які мають забезпечити збереження вантажів під час транспортування. При оголошенні цінності вантажу необхідно враховувати його фактичну вартість, а якщо він не призначений для продажу, то ринкову. За оголошення цінності стягується на користь перевізника відповідна плата. Усі спірні питання, які виникають на основі міжнародного договору перевезень, розглядаються у претензійному і судовому порядку. До суду звертаються лише у тому разі, якщо у встановлений строк не надійшла відповідь на претензію або якщо вона відхилена. Вантажовідправники подають претензії до залізниці через станцію відправлення вантажу, а вантажоотримувач — до залізничної дороги станції призначення.
Свої особливості має і міжнародне перевезення пасажирів. Наприклад, вартість проїзду пасажирів і перевезення багажу визначається ставками або внутрішнім тарифом країн, що беруть участь у цих перевезеннях, або спеціальними ставками міжнародних тарифів, що встановлюються у межах міжнародних угод відповідними державами.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =

4. Правове регулювання міжнародних залізничних перевезень

  1. 75.Правове регулювання міжнародних залізничних перевезень.
    Ефективність економічного співробітництва між країнами багато в чому залежить і від рівня розвитку залізничного ранспорту, який покликаний забезпечувати перевезення вантажів і пасажирів з однієї країни в іншу.Міжнародні залізничні перевезення регулюються спеціальною багатосторонньою конвенцією, яка була підписана в черні у 1924 р. Колишній Радянський Союз не був учасником цієї конвенції, а
  2. 5. Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень
    Міжнародне перевезення автомобільними транспортними засобами використовується у тих випадках, коли це лише одна із можливостей переміщення вантажів і пасажирів або коли такий вид перевезення у даних умовах є більш рентабельним й ефективним порівняно з використанням інших (залізничних, морських, річкових, повітряних) засобів транспорту. Міжнародні автомобільні перевезення здійснюються на основі
  3. 72.Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень.
    Міжнародне перевезення автомобільними транспортними засобами використовується у тих випадках, коли це лише одна із можливостей переміщення вантажів і пасажирів або коли такий вид перевезення у даних умовах є більш рентабельним й ефективним порівняно з використанням інших (залізничних, морських, річкових, повітряних) засобів транспорту. Міжнародні автомобільні перевезення здійснюються на основі
  4. 81.Правове регулювання міжнародних транспортних перевезень.
    Конвенції та інші міжнародно-правові акти у сфері транспорту створюють уніфіковане право і зменшують застосування до перевезень колізійних норм. Міжнародне транспортне право — це система принципів і норм, що регулюють правовідносини, які виникають між суб'єктами міжнародного права у зв'язку з використанням транспортних засобів у процесі міжнародного економічного співробітництва. Міжнародні
  5. 69.Правове регулювання міжнародних повітряних перевезень.
    Використання цивільного повітряного флоту для здійснення міжнародних перевезень вантажів і пасажирів потребує відповідного правового регулювання відносин, що складаються ри цьому. Водночас виникає необхідність створення міжнародних організацій у цій галузі. Міжнародна авіатранспортна асоціація, створена у 1919 р. На початок 40-х років до неї вже входили [найкрупніші авіакомпанії Європи, США. У
  6. 3. Правове регулювання міжнародних річкових перевезень
    Більшість країн світу мають свої судноплавні ріки, а деякі країни мають спільні ріки з іншими країнами світу. Так, ріка Дунай, як відомо, протікає через територію Австрії, Болгарії, Молдови, Федеративної Республіки Німеччини, Румунії, Словаччини, Угорщини, України, Югославії. Ріки використовуються для перевезень різних вантажів із однієї країни в іншу, що викликає необхідність вступати у
  7. 78.Правове регулювання міжнародних морських перевезень.
    Обсяг перевезень морськими шляхами рік у рік зростає. Це обумовлюється не лише дешевизною морських перевезень порівняно з іншими видами транспортування, а й географічною зручністю країн, які беруть участь у морських перевезеннях.Для разових перевезень використовуються судна орендовані (фрахтовані); судна, які використовуються на визначений час,строк (тайм-чертер); судна, які на підставі угод між
  8. 2. Правове регулювання міжнародних морських перевезень
    Обсяг перевезень морськими шляхами рік у рік зростає. Це обумовлюється не лише дешевизною морських перевезень порівняно з іншими видами транспортування, а й географічною зручністю країн, які беруть участь у морських перевезеннях. Для разових перевезень використовуються судна орендовані (фрахтовані); судна, які використовуються на визначений період, строк (тайм-чертер); судна, які на підставі угод
  9. 6. Правове регулювання повітряних перевезень
    Використання цивільного повітряного флоту для здійснення міжнародних перевезень вантажів і пасажирів потребує відповідного правового регулювання відносин, що складаються при цьому. Водночас виникає необхідність створення міжнародних організацій у цій галузі. Однією з перших таких організацій була Міжнародна авіатранспортна асоціація, створена у 1919 р. На початок 40-х років до неї вже входили
  10. 21.Загальна хар-ка правового регулювання між нар трансп перевезень
    У системі МЕВ важливе місце посідають відносини, пов'язані з організацією і здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів різними видами транспорту (залізничним, автомобільним, повітряним, морським, річковим). Міжнар трансп перевез — це необхідна умова успішного розвитку МЕВ. Перевезення сировини, матеріалів, устаткування, с\г продукції та інших вантажів, передбачених міжнар договорами
  11. РОЗДІЛ 15 МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО, СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО І НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
    РОЗДІЛ 15 МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО, СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО І НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО МІЖНАРОДНОГО
  12. 3. Міжнародно-правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва
    В останні роки значний розвиток спостерігається в міжнародному науково-технічному співробітництві. Основними напрямами такого співробітництва є координація науково-технічних досліджень, здійснення спільних науково-дослідних робіт, обмін технічною документацією, використання промислових зразків, купівля-продаж ліцензій, «ноу-хау», обмін технологічними процесами, взаємне консультування та
  13. 4. Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів
    Розглядаючи це питання, передусім слід зазначити, що у міжнародному праві не існує особливого, спеціального порядку укладення міжнародних економічних договорів. Усі відносини, що виникають у цьому процесі, регламентуються міжнародно-правовими актами щодо укладення міжнародних договорів взагалі. І це цілком зрозуміло, адже міжнародні економічні договори є одним із видів міжнародних договорів, і
  14. 21.Поняття міжнародно-правового регулювання.
    МП відрізняється від всіх інших правових систем предметами і методами парового регулювання, об’єктом та суб’єктом права а також нормотворення і забезпечення виконання розпоряджень міжнародно-правових норм. Об’єктами регулювання виступають відносини між діючими особами міжнародної системи. Сама міжнародна система відрізняється від внутрішньодержавної по суб’єкту і характеру зв’язків між ними.
Правовой портал "Senat-M" © 2014
info@senatm.com




Рейтинг@Mail.ru